Ігрова програма для молодших школярів «В пошуках скарбів»

Мета:

•  Сприяти творчому розвитку, вихованню в учнів свідомої дисципліни, почуття обов'язку і справедливості.
• Розвивати цілеспрямоване сприйняття,  здатність до самоаналізу. Розкрити зміст понять: «колектив», «друг», «лідер», «команда».
• Виховувати самостійність, наполегливість, культуру, взаємоповагу, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.

Музичний фон  (тема з фільму «Пірати карибського моря»), на сцену виходять два пірати, не бачачи один одного, зіштовхуються спинами, починають битися.

На сцені з’являється кок

Кок (виходить з каструлею і ополоником, пережовуючи залишки їжі. В цей час пірати роблять вигляд, що суперечки між ними не виникало і всю увагу зосереджують на ньому): Ги-ги! О! Яка несподівана зустріч!  Зачекайте хвильку (поперхнувшись) зараз я доїм і… все вам детальненько розкажу! (ставить каструлю на підлогу) Я на цьому кораблі головний (починає ходити туди-сюди) бо… я його перший знайшов (різко зупиняється). А ви хто?

Пірати разом: Ми хто? Пірати!

Біллі: А ти?

Кок: Я? (робить здивований вигляд) Ну, добре, слухайте! Після страшенної грози, коли небо стало темним, а  грім та блискавки лякали мене своїми залпами… (між іншим) А я коли зляканий частенько втрачаю свідомість. І от,  я втратив свідомість, потім опритомнів і бачу, що лежу в незнайомій місцині, а напроти мене корабель – нічийний. І тепер я (штовхає ногою уявний камінчик) тут головний!  Можете приєднатися до мене і… користуватися послугами цього судна! (показує рукою вперед) Прошу! (всі троє стають в рядок, звучить тривожна музика, синхронно  роблять крок вперед тут Мері помічає на палубі пляшку)

Мері:  А подивіться-но, що я тут знайшла! Цікавезна штука (трусить пляшкою, всі троє прислухаються) І, по-моєму, тут щось є!

Кок і Біллі: Точно, щось є !

Кок: Давай швидше відкривай, може, щось їстівне!      

(Мері відкриває пляшку, звук вибуху, Кок втрачає свідомість, з-за куліс вибігає юнга)

Юнга: АААААА! Стріляють! Рятуйте! (До середини сцени вже підповзає натикається на Кока вони, бачачи один одного, починають в унісон кричати, Кок знову втрачає свідомість, юнга підіймається; всі троє, не звертаючи на непритомного уваги, переступають через кока)

Мері:  Тут, по-моєму, карта і…. (витрушуючи вміст пляшки).. записка!

Кок: (підіймаючись) І записка.. (падає назад)

(на екрані з’являється текст записки, Мері його зачитує)

«Всім, всім,всім, то знайде цю записку!

Якщо ви знайдете достойну, дружню, веселу  та сміливу команду і зможете пройти через чарівний портал Острова скарбів, Ви, скориставшись моєю картою, знайдете найцінніший скарб.  З повагою, Флінт».

(музика)

Біллі: (задумливо) Капітана і веселу, сміливу та дружню команду… А де ж це їх нам знайти?

Мері: Тихо, без паніки. По-перше, з капітаном проблема вже вирішена – ним буду я, а з приводу команди, давайте запитаємо он їх (показує пальцем в залу, де знаходяться діти)

Всі: Давай!

Мері: Друзі, а ви веселі? Дружні? А чи сміливі? (чекає відповіді з зали)

Юнга: А чи згодні ви вирушити з нами в подорож за скарбами?

Кок: Дуже добре! (погладжуючи себе по животу) може там щось їстівне?

Мері: Якщо всі погодилися  – треба вирушати! Отже, друзі, підіймаємося зі своїх місць, адже перед тим, як ми потрапимо на острів, мені потрібно перевірити вас на уважність. Біллі:  А ви уважні, до речі? Тоді слухайте!

Мері: Зараз буде грати музика, а ви повинні слухати мене, якщо я скажу «море», ви повинні зробити крок вперед, «суша» – крок назад, «вітрила» – руки слід підняти вгору, а якщо скажу «якір», всім потрібно присісти. Зрозуміло? Спробуємо? Отже, море, якір, суша, вітрила, якір… . Хух! А з вами, дійсно, можна йти будь-куди!

(Всі витирають чоло)

Біллі:  Тепер  швиденько за скарбами! (потирає руки) Для того щоб дізнатися, кому доля велить показати себе в першому випробуванні, подивіться всі уважно під свої стільчики, той, хто знайде там піратську монету-піастр, швиденько підіймається до нас!

(Юнга та кок спускаються до зали і допомагають гравцям)

Мері: Тепер  у нас є дві команди, з якими ми вирушимо у пошуки, але для того щоб потрапити на острів, нам потрібно пройти чарівний портал.

Юнга: А як же ми це зробимо?

Біллі: Для того щоб розчарувати цей портал, нам потрібно пригадати  всі найкращі людські якості, як от, наприклад,  доброта, ввічливість, толерантність…

Мері: У мене в руках ви бачите тунелі, які і є входом до порталу, а, відповідно, і на острів. По сигналу кожен член команди по черзі має підбігти до мене, сказати голосно ту людську якість, яку вважає найголовнішою, подолати дорогу тунелем і повернутися в хвостик команди. Команда-переможець цього випробування в подарунок отримає…(два додаткових тижні до осінніх канікул)

(музика, кок чорним прапором дає старт)

Юнга: З цим завданням впорались прекрасно, тому можете спускатися в залу і відпочивати. Але що робити далі? Як подолати загадки острова скарбів?

Біллі: А для цього треба подивитися карту!

Мері: Т-ц-с-с! Тихенько! Здається, я знайшла ще дещо! (Мері підходить до авансцени, підіймає записку, читає, всі зацікавлено слухають, на екрані з’являється записка, яку Мері читає на фоні шуму моря)

«За кожне вдало пройдене завдання ви отримуватимете символи, які в кінці подорожі стануть для вас головною підказкою. Із завданням першим ви гарно впоралися і у винагороду отримуєте перший символ – літеру «Р»»

Нехай щастить, Флінт.

Біллі: Хо-хо! Я знаю, ця літера до слова Ром!

Юнга: А по-моєму, ні! Пропоную часу не гаяти  і поспішати далі! Куди нас спрямовує карта?

(Всі дивляться на екран)

Всі: (нажахано)  Печера «Чорна позначка»!

Кок: Спокійно! (виходить вперед) Без паніки! Я вже чув про такі печери! В таких печерах, кожен поважаючий себе пірат має гарно перепочити, щоб набратися сил!

Біллі і юнга разом:  Нарешті! Перепочити!

Кок: Як на мене, найбільше сил людині додає смачний обід (погладжує себе по животу)

Мері: Чесно кажучи, чогось попоїсти я теж не проти!

(Кок підбігає до скрині, щось там шукає. Витягує звідти яєчню та хот-дог і поспішає повернутися до команди)

Кок: Дивіться на мене і радійте! Бо я – найкращий в світі кок, без провізії в подорож не вирушаю! Правда, в моїй скрині з яєчної лазаньї та хот-догів, за час подорожі, вийшов салат! Але, можна їсти! (відкушує шматок хот-дога)

Мері: Ні,  я проти, адже вважаю, що їсти треба не лише після того, як помиєш руки, але й гарно оформлену їжу…

Біллі та юнга разом: Почалося!

Кок:  (дивиться поперемінно то на хот-дог, то на яєчню) Нє-є! В принципі, якщо добре постаратися, то ці страви можна і роз’єднати! Але…

Мері: От і добре! А допоможуть нам в цьому наші друзі! (до дітей) Правда? Тому уважно подивіться, в кого в руках є червона картка? Є? А зелена? Тоді швиденько виходьте до нас. Всі, в кого картки червоного кольору, підходьте до юнги, а в кого зелені -  до Біллі. В мене є дві гарненькі ложечки, які я завжди ношу з собою. Кожна команда отримає одну собі. Давайте домовимося, команда зелених буде збирати хот-доги, а червоні збиратимуть яєчню. Зараз наш вельмишановний кок винесе сюди тацю з цими стравами. Головна умова – їх руками не чіпати…

Юнга: Як каже Мері: «Бо це не гігієнічно!»

Мері: За допомогою ложок ви повинні перенести страви до себе в команду, розпочинаємо за сигналом кока! Команда, яка впорається з завданням, має голосно крикнути

Біллі і юнга разом: «Йо – хо – хо! »

Кок: Тоді, три-чотири, починаємо!

Біллі: Молодці! Виявляється завдання було не таким складним, як я собі думав! Давайте голосно поаплодуємо собі за старання!

Мері: Друзі, дякую, ви справжні рятівники!(Потираючи руки) Тепер можна і попоїсти!

Кок: Хвилиночку! (швидко збирає все на тацю) Я це все швиденько сервірую!

 Мері: А доки кок займатиметься естетичним оформленням страв, пропоную  рушати далі! Адже час після відпочинку розім’ятися!

Біллі: Отож, друзі, підіймайтесь, потягайтесь і мерщій ідіть до нас…

Юнга: Для того щоб продовжити нашу подорож, потрібно швиденько утворити так званий «потяг». Тобто треба стати один за одним…

Мері: Тепер потрібно руки підняти вгору і поставити їх сусіду, який стоїть попереду на плечики. З вами, друзі, ми поїдемо шукати наступні символи до підказки. Головне, всім слухати мене. Як що я, для прикладу, скажу: «У сусіда є животик» ви маєте свої руки з плечиків сусіда, який стоїть попереду, перенести на животик. Всім зрозуміло? Тоді, поїхали!

(Варіанти: носик, колінка, вушка, п’яточки, очі, зачіска)

Мері: А чи сподобалася вам наша подорож? Якщо так, тоді підіймайте всі ручки вгору і поаплодуйте собі! А тепер всі разом голосно-голосно кричимо піратський клич «Йо-хо-хо!» три-чотири… а тепер займайте свої місця!

(музика)

Біллі: Чуєте? Здається мені, що ми стоїмо на порозі отримання нових символів…

Мері:  А я вже,здається, бачу наступну записку… (Мері дістає картку з наступною запискою, читає,  на екрані текст)

«Вітаю! І такі завдання, як виявилося, вам під силу. Тому такій зразковій команді в винагороду я відкрию три літери «А», «У» та «Ж». Успіху у нових випробуваннях!»

Флінт.

Юнга: Цікаво, куди нас цього разу спрямує карта острову скарбів?

(Музика, на екрані з’являється напис «Ласкаво просимо в Долину Заклинань!»)

Біллі: (налякано) Я туди точно не піду!

Всі: (здивовано)Чому?

Біллі: За легендою, яку мені розповідав двоюрідний дядько троюрідної тітки моєї прапрабабусі по батьковій лінії Джек Горобець, в Долині Заклинань водяться здоровезні, по три кілометри завдовжки, змії. І ці зміюки (до дітей) знаєте, що роблять? Вони ковтають піратське золото, їдять піастри…

Всі: (налякано) О-о-о!

Біллі: (ховається за Мері і злякано виглядає)

Юнга: (до дітей) То, може, того… не підемо? Чи ви таки хочете знайти скарби?

Мері: Все це моторошно, звісно, але ж у нас є підтримка всіх присутніх в цій залі! Та й для того щоб здобути наступні підказки, нам просто необхідно пройти це випробування.

Юнга: То що будемо робити?

Мері: Для початку сюди, до Біллі, мають вийти всі, хто має жовті та до юнги – власники блакитних карток!  Сьогодні нам доведеться познайомитися з двома зміями. Поки що вони спокійні, тому що вдень сплять. В кожній змії знаходяться ось такі (показує) монети, піастри, їх там багато. Для того щоб здобути наступні літери-підказки, нам потрібно по черзі, по одному, підбігти до змій, засунути їм в пащеку руку, добратися до її хвостика, дістати з неї одну монету і повернутися в кінець команди. Команда жовтих віддаватиме свої піастри Біллі, а команда блакитних – юнзі. Зрозуміло? Тоді починаємо…

Мері: Біллі, скільки монет принесла твоя команда?

Біллі: П’ять!

Мері: А твоя,юнго?

Юнга: Також п’ять…

Мері:  Нічого не розумію, хто ж переміг? Друзі, на вашу думку, що більше, п’ять чи п’ять? Добре, тоді команда синіх перемогла, а команда жовтих виграла! Всі згодні!

Всі: (киваючи головами) Так!

Мері: Давайте оплесками проведемо наших героїв на місце! (потираючи долоні) По-моєму, ми заслуговуємо на літери… Біллі, що це в тебе?

Біллі: Нічого особливого, папірець якийсь, це я знайшов…

Юнга: Це я знайшла! А ну віддай!

(Підходить Мері забирає папірець в обох)

Мері: Це ж записка! (читає)

«За те що ви достойно витримали випробування зміями, не злякались і не втекли з острова, відкриваю дві останні літери «Д» та «Б». Та залишилося найскладніше. Із здобутих літер ви маєте скласти слово. Зашифроване слово відкриє для вас найцінніший скарб».

З повагою, Флінт.

Юнга: Ага! Діло залишилося за малим, треба розгадати слово і … скарби у нас в кишені! Раз плюнути!

Біллі: Ага, раз плюнути, легко сказати… я ж читати не вмію!

Юнга: То хто тобі винен. Я ж казала, що треба в школі на уроки ходити… а ти: «В їдальню, в їдальню!»

Біллі: (винувато) Але ж там такі смачні сосиски в тісті…

 Мері: Годі! Припиніть! Читати я вмію… Здається. Треба зосередитися і зробити дихальну гімнастику. Отже, глибокий вдих, тепер видих. Вдих-видих! Вдих – вдих – вдих….

Біллі: (до юнги) Знов захопилася… (підходить до Мері, намагається привернути її увагу) Агов! Годі! Може, нарешті будемо слово складати?

Мері: Добре, я готова! Отже, увага на екран! Ми маємо шість літер! «А», «Р», «Д», «Б», «У» та «Ж», може, це слово «РУДАБЖ»?

Юнга: Можливо, але воно таке незвичайне….

Мері: Так, я зрозуміла, тут мають бути якісь зайві літери! Якщо, забрати літеру «Д» наприклад, можна отримати слово «РУБАЖ», або «ЖУБАР», або «БАЖУР», або…

Біллі: Ні-ні-ні! Навіть я знаю, що таких слів не буває. До того ж літер зайвих бути тут не може, інакше для чого б ми стільки випробувань проходили?

Мері: Так, ти маєш рацію…

Юнга: То що робитимемо?

Біллі: Якщо ми першою поставимо літеру «Д», далі «Р» та «У», а за ними «Ж», «Б» і «А», отримаємо слово «ДРУЖБА»!

(вибігає кок)

Кок: Точно я згадав, це слово – «ДРУЖБА»! Це ж відгадка до всіх таємниць!Бо, як розповідала внучата племінниця моєї мами: «Дружба – це найцінніший скарб, який потрібно берегти!»

Мері: Друзі, це слово дійсно правильне, як ви вважаєте? А давайте ми його прочитаємо разом! Три-чотири…. А ще раз….

Юнга: А дружба – це як? Це коли один в одного цукерки забирають?

Всі: Ні!

Біллі: Дружба – це коли діляться всім порівну, довіряють другу таємниці і… і.. це коли весело час проводити разом. Правда, діти?

Юнга: Все  ясно! Зрозуміла! Біллі, а ти мені друг?

Біллі: Так! Друг!

Юнга: Тоді віддай мені цукерку, ту, що у тебе в кишені…

(музика, перебиваючи суперечку, на екрані з’являється напис)

«Вітаю, ви пройшли всі випробування і знайшли скарб, який до вас не всі змогли знайти (оцінити). Ви зрозуміли, дружба – це те, що всіх об’єднує, робить сильнішими, мудрішими і, головне, – щасливими. Запам’ятайте, всі незгоди здаються легшими, якщо ви у колі друзів»

Вмійте бути справжніми друзями, Флінт.